Рахунок на передоплату (zálohová faktúra) у Словаччині

Рахунок на передоплату просить гроші ще до того, як робота готова, — і це єдиний документ у словацькій виставці рахунків, який не має жодної юридичної ваги. Саме це змінює те, що ви на ньому пишете, що зобов’язані виставити потім і чому замовник не відніме з нього ані цента ПДВ.

Оновлено: 24 серп. 2026 р.

Що це і чим воно не є

Zálohová faktúra — вона ж preddavková faktúra або predfaktúra — це вимога про оплату. Словацький закон про ПДВ її не визначає, закон про бухгалтерський облік її не знає, і її виставленням нічого не проводиться. Вона потрібна, щоб замовник знав, скільки платити, на який рахунок і до якої дати; документи, які мають юридичне значення, з’являються згодом — коли гроші вже надійшли.

Zálohová faktúra не є ні податковим, ні бухгалтерським документом. Замовник не відніме за нею ПДВ, у вас із її виставленням не виникає податкового обов’язку, а у вашому обліку до надходження грошей не змінюється нічого. Напишіть на ній «Toto nie je daňový doklad.» — і половина запитань не пролунає.

Що на нього пишуть

Цього переліку не задає жоден параграф — документ не регулюється. Це те, що потрібно бухгалтерці замовника, аби заплатити вам без дзвінка.

Обидві сторони

Ваша назва, адреса та IČO — і те саме про замовника. Тут закон цього не вимагає, але анонімну вимогу ніхто не оплатить.

Назва документа

«Zálohová faktúra» або «Preddavková faktúra» — ніколи просто «Faktúra»: саме з цього починається плутанина, чи можна за нею відняти податок.

Власна нумерація

З окремого ряду, а не з того, у якому ви виставляєте рахунки. Ряд номерів має лишатися безперервним, а неоплачена передоплата, з якої так і не вийде постачання, лишила б у ньому діру.

За що платять

Постачання, до якого належить аванс, — щоб потім до нього можна було прив’язати підсумковий рахунок.

Сума та її розбивка

Запитувана сума. Платник ПДВ може зазначити податок довідково — але позначте це як інформацію: право на відрахування виникає з податкового документа, а не з цього аркуша.

Як платити

IBAN, варіабельний символ і термін оплати. У цьому практичний сенс усього документа.

Фраза, що це не податковий документ

«Toto nie je daňový doklad.» Один рядок, який утримає замовника від відрахування ПДВ, права на яке в нього ще немає.

Чотири кроки по черзі

Рахунок на передоплату — перший із них і єдиний без юридичних наслідків. Усе, що цікавить податкову, відбувається на кроках 3 і 4.

Ви виставляєте рахунок на передоплату

Вимога про оплату. Ані податкового обов’язку, ані бухгалтерського запису, ані відрахування в замовника.

Надходить платіж

У платника ПДВ саме тут виникає податковий обов’язок — §19 абз. 4 закону про ПДВ прив’язує його до дня отримання оплати, а не до постачання.

Ви виставляєте рахунок на отриманий платіж

«Faktúra k prijatej platbe» — справжній податковий документ, протягом 15 днів від оплати або до кінця місяця, у якому гроші надійшли (§73). Саме за ним замовник робить відрахування.

Ви виставляєте підсумковий рахунок

«Vyúčtovacia faktúra» після постачання: усе виконання мінус аванс, який уже оподаткований.

Що має зробити платник ПДВ, коли гроші надійшли

Отримання авансу — самостійна оподатковувана подія. §19 абз. 4 закону № 222/2004 Z. z. пов’язує виникнення податкового обов’язку з днем отримання оплати, а §73 дає на виставлення рахунку до нього 15 днів від цього дня або строк до кінця календарного місяця, у якому платіж було отримано, — закон допускає обидва варіанти. Єдиний виняток — коротке замовлення: якщо ви постачаєте в ці 15 днів, достатньо самого підсумкового рахунку, окремий документ на платіж не потрібен.

Як підсумковий рахунок віднімає аванс

Замовлення на 1 000 € плюс 23 % ПДВ, половина сплачена наперед. Цифри — арифметика, а не думка.

Ціна замовлення

1 000 € бази оподаткування + 230 € ПДВ = 1 230 € разом.

Отриманий аванс

615 € — половина ціни з податком.

Рахунок на отриманий платіж

Ці 615 € діляться на 500 € бази + 115 € ПДВ. Ці 115 € ви сплачуєте за період, у якому надійшли гроші.

Підсумковий рахунок

Показує все виконання — 1 000 € + 230 € — і віднімає вже оподаткований аванс: −500 € бази і −115 € податку.

Залишається доплатити

615 €, з них 115 € ПДВ. Податок із замовлення однаково 1 000 × 23 % = 230 €; аванс лише зсунув половину вперед у часі.

Якщо ви не платник ПДВ

Простіше: з надходженням авансу податкового обов’язку не виникає, і рахунку на отриманий платіж виставляти не треба. Ви надсилаєте вимогу, приймаєте гроші, а після завершення роботи виставляєте один звичайний рахунок — бухгалтерський документ — на все виконання, з відміткою про вже сплачену суму. Ставки податку й суми податку на документі і тут немає.

Де це ламається

Передоплати в спільному ряду номерів

Неоплачена передоплата або та, з якої так і не вийшло постачання, лишає діру в ряду виставлених рахунків — а саме його безперервність робить нумерацію перевірною.

Забутий рахунок на отриманий платіж

Податок був до сплати за період, у якому надійшли гроші, незалежно від того, чи з’явився документ. Відсутній папір податок не відкладає — він означає лише, що його не задекларували.

Замовник робить відрахування за передоплатою

Не може: право на відрахування тримається на податковому документі. Хто спробує — відрахування знімуть, а причиною був ваш документ.

Аванс не віднято в підсумковому рахунку

Тоді те саме виконання оподатковане двічі — раз із платежу і ще раз повністю в кінці, — а замовникові виставлені гроші, які він уже надіслав.

Назвати це «Faktúra»

Назва — те, що каже всім далі в ланцюжку, який із двох документів у них у руках. Вимога про оплату, названа рахунком, і є причиною всього переліченого вище.

Часті запитання

Інформація має загальний характер і не замінює податкової чи юридичної консультації. Ліміти й обов’язки змінюються — свою ситуацію звірте з бухгалтером.